Бухгалтерська програма БАС підходить для малого та середнього бізнесу, ФОПів і підприємств на спрощеній та загальній системі оподаткування. Вона розрахована на бухгалтерів, які ведуть облік у відповідності до українського законодавства, та дозволяє автоматизувати щоденні операції без потреби у складних ERP-системах.
Існують два варіанти відображення:
Варіант 1. Без розрахунків із контрагентом (без рахунку 63):
У документі «Авансовий звіт» на закладці «Інше» заповніть:
- рахунок витрат та аналітику;
- номер і дату документа надходження;
- при необхідності — постачальника та договір у колонці «Контрагент/договір» (для друкованої форми).
Варіант 2. З розрахунками із контрагентом (з рахунком 63):
- У «Авансовому звіті» на закладці «Оплата» вкажіть суму оплати постачальнику;
- Факт надходження послуг реєструється документом «Надходження товарів і послуг» на закладці «Послуги».
Таблиця 1.2 додатку Д1 призначена виключно для відображення розрахунків коригування, які збільшують суму компенсації (тобто мають знак «+») та не зареєстровані в ЄРПН.
Від’ємні розрахунки коригування (зі знаком «–») до цієї таблиці не включаються за методологією заповнення декларації, оскільки вони зменшують податкові зобов’язання, а не формують підставу для їх донарахування.
Такі коригування відображаються безпосередньо в основній частині Декларації з ПДВ, а саме:
- у рядку 7.1 «Коригування податкових зобов’язань».
Отже, відсутність від’ємних розрахунків коригування в таблиці 1.2 додатку Д1 є нормальною та коректною поведінкою звітності, що відповідає вимогам податкового обліку.
Заповнення додатків АМ та РІ у регламентованому звіті «Декларація про прибуток» напряму залежить від налаштувань облікової політики підприємства.
Зокрема, визначальним є параметр «Визначати об’єкт оподаткування без коригувань фінансового результату».
- Якщо цей прапор встановлено — об’єкт оподаткування формується без податкових різниць, тому додатки АМ та РІ не заповнюються.
- Якщо прапор не встановлено — у програмі застосовуються коригування фінансового результату, і відповідні показники автоматично потрапляють до додатків АМ та РІ.
Важливо:
Зазначений прапор доступний лише за таких умов:
- в інформаційній базі створено новий запис облікової політики починаючи з 2015 року;
- у цьому записі вибрано схему оподаткування «Податок на прибуток» або «Податок на прибуток і ПДВ».
Отже, відсутність заповнених додатків АМ та РІ не є помилкою програми, а свідчить про обраний у обліковій політиці підхід до визначення об’єкта оподаткування.
У цьому звіті підсумкові показники формуються в межах конкретної валюти та аналітики (зокрема, окремих валютних рахунків). Тобто сальдо в іноземній валюті коректно розраховується і відображається по кожному рахунку та кожній валюті окремо.
Формування загального підсумку по звіту в іноземній валюті означало б арифметичне підсумовування різних валют (наприклад, доларів США та євро), що з облікової точки зору є некоректним і не має економічного змісту.
Саме тому в звіті:
- загальне підсумкове сальдо в гривнях відображається;
- загальний валютний підсумок по декількох валютах не виводиться.
Це є штатною та правильною логікою роботи звіту в BAS Бухгалтерія.
Якщо податкова накладна була виписана на «Не платника ПДВ», а контрагент виявився «Платником ПДВ», потрібно зробити наступне:
Помилкова податкова накладна
- Не проводити та не включати в звіт «Декларація з ПДВ».
- Не формувати бухгалтерські проводки.
Створити нову податкову накладну
- На контрагента — платника ПДВ.
- Без реквізиту «Тип причини невидачі».
- Провести документ у базі.
Варіанти корекції існуючої накладної
Варіант 1
- Розпровести помилкову податкову накладну з типом причини невидачі «02».
Створити нову податкову накладну без типу причини невидачі, можна копіюванням розпроведеної накладної.
Варіант 2
- У документі з типом причини невидачі «02» вручну очистити реквізит «Тип причини невидачі».
- Змінити номер податкової накладної.
Додаток 2 до податкової накладної
- В інформаційній базі його не проводять.
- Рекомендується формувати лише у сервісі «FREDO Звіт».
- Якщо необхідно зайняти номер, створити непроведений «Додаток 2» у базі та вивантажити в «FREDO Звіт».
Після виконання цих кроків в базі залишається проведеною лише нова податкова накладна на платника ПДВ.
Реквізит «Рахунок умовного продажу» не відображається, якщо під час ручного створення документа «Реєстрація вхідного податкового документа» не заповнено дату вхідного податкового документа.
Відповідно до вимог ПКУ, нарахування податкових зобов’язань з умовного продажу застосовується для операцій, дата яких 01.07.2015 або пізніше. Для відображення реквізиту мають виконуватися обидві умови:
- дата документа «Реєстрація вхідного податкового документа» — «01.07.2015» або пізніше;
- на закладці «Реквізити документа» в реквізиті «Дата виписки» зазначено дату «01.07.2015» або пізніше.
Якщо хоча б одна з умов не виконується, реквізит «Рахунок умовного продажу» на закладці «Бухгалтерський облік» не відображається.
Якщо контрагент-покупець протягом місяця перейшов із загальної системи оподаткування (платник ПДВ) на спецрежим «Єдиний податок і ПДВ (Третя група (2%))», податкові накладні потрібно формувати окремо за періоди до та після дати переходу.
Наприклад, контрагент був платником ПДВ до «15.04», а з «16.04» перейшов на ЄП 2%. Податкові накладні формуються:
- за період «01.04–15.04» — на контрагента-платника ПДВ;
- за період «16.04–30.04» — на контрагента, не платника ПДВ.
Рекомендовані варіанти формування
Варіант 1 (поетапний)
- Сформувати податкові накладні за період «01.04–15.04».
- Відкрити картку контрагента та встановити схему оподаткування
«Єдиний податок і ПДВ (Третя група (2%))» з «01.04». - Сформувати податкові накладні за період «16.04–30.04».
Варіант 2 (з коригуванням реквізитів)
- У картці контрагента встановити з «01.04.2022» схему оподаткування
«Єдиний податок і ПДВ (Третя група (2%))». - Сформувати податкові накладні за весь місяць на контрагента — не платника ПДВ.
- У податкових накладних за період «01.04–15.04» очистити реквізит
«Тип причини невидачі покупцеві».
Для масового очищення реквізиту рекомендується використати обробку
«Групова зміна реквізитів».
У документі «Реєстрація вхідного податкового документа» ці дати виконують різні функції та мають різне облікове призначення.
- Дата документа (реквізит «від» у шапці документа) — це дата, на яку податкову накладну відображено в обліку. Саме вона визначає період нарахування податкового кредиту з ПДВ в інформаційній базі.
- Дата виписки (закладка «Реквізити документа») — це дата першої події, за якою постачальник склав податкову накладну (дата оплати або відвантаження). Вона відповідає даті, зазначеній у податковій накладній постачальника, та використовується для коректного відображення її реквізитів і контролю відповідності первинним документам.
Таким чином, «Дата документа» впливає на податковий облік у покупця, а «Дата виписки» відображає фактичну дату складання податкової накладної постачальником і не визначає період включення податкового кредиту.
Так, у BAS Бухгалтерія передбачена можливість автоматичного підвищення точності кількості або ціни, але лише на етапі вивантаження податкових документів у файл .xml для подання через сервіс FREDO Звіт.
Для цього у формі вивантаження податкових документів доступний перемикач «Коригування показників для точного дотримання формули Кількість × Ціна = Обсяг», який має два режими роботи:
- Збільшення точності кількості
- При ввімкненні цього режиму програма під час вивантаження перераховує показник
«Кількість (об’єм, обсяг)» (графа 6) за формулою: - Обсяг постачання (графа 10) / Ціна (графа 7)
з точністю до 9 знаків після коми. - Коригування виконується лише для тих рядків, де без перерахунку не дотримується формула
Кількість × Ціна = Обсяг постачання з точністю до 1 копійки. - Збільшення точності ціни
У цьому випадку під час вивантаження перераховується «Ціна постачання одиниці без ПДВ» (графа 7) за формулою:
- Обсяг постачання без ПДВ (графа 10) / Кількість (графа 6).
- Коригування також застосовується лише тоді, коли без нього формула не виконується з точністю до 1 копійки.
Обране значення перемикача запам’ятовується і автоматично використовується при наступних вивантаженнях.
Додатково:
- коригування кількості в податковій накладній дозволяє коректно сформувати Додаток 2 з кодом причини коригування «102» (часткове повернення товарів);
- якщо при реєстрації податкової накладної застосовувалося коригування ціни, у Додатку 2 рекомендовано також використовувати коригування ціни та зазначати код причини «104».
У BAS Бухгалтерія не передбачено оформлення Додатка 2 з типом причини невидачі «20» безпосередньо до зайво зареєстрованої податкової накладної. Це пов’язано з особливостями обліку таких накладних:
- зайво зареєстрована податкова накладна не включається до декларації з ПДВ;
- в інформаційній базі вона має бути розпроведена;
- Додаток 2 до такої накладної не формує бухгалтерських проводок, не нараховує податкові зобов’язання та не відображається в декларації з ПДВ.
Фактично Додаток 2 у цьому випадку використовується виключно для коригування (збільшення) ліміту в СЕА ПДВ і не впливає на податковий чи бухгалтерський облік підприємства.
З практичної точки зору рекомендовано:
- формувати Додаток 2 до зайво зареєстрованої податкової накладної в програмі FREDO.
Якщо ж виникає необхідність зарезервувати номер документа в обліковій базі, можна:
- створити в BAS Бухгалтерія документ «Додаток 2 до податкової накладної» з порожньою табличною частиною;
- вивантажити його до FREDO;
- уже в FREDO зазначити тип причини невидачі податкової накладної покупцеві «20».
Такий підхід відповідає логіці програми та чинному порядку обліку зайво зареєстрованих податкових накладних.
Така ситуація є коректною і виникає у випадку, коли взаєморозрахунки з контрагентом ведуться за розрахунковими документами, а ланцюжок оформлення операції виглядає так:
- рахунок на оплату покупцеві;
- документ реалізації товарів і послуг;
- податкова накладна.
При цьому:
- рахунок на оплату зазначений у податковій накладній як документ розрахунків;
- документ реалізації зазначений у податковій накладній як документ-підстава.
У результаті податкова накладна відображається:
- у структурі підпорядкованості рахунку на оплату — як документ, пов’язаний з розрахунками;
- у структурі підпорядкованості документа реалізації — як податковий документ, сформований на його підставі.
Таке подвійне відображення не є помилкою. Воно показує повний і логічний зв’язок між первинними, розрахунковими та податковими документами, що відповідає фактичному сценарію оформлення господарської операції в програмі.
